Дитячі журнали, які варті свого читача

Якщо ви цікавитесь, які на сьогодні цікаві журнали для дітей пропонують нам видавці, запрошую зі мною провести це розслідування. 

Цей рік для мене став роком спроб знайти дійсно гідні українські журнали для дітей. Гідні того, щоб його нового номера з нетерпінням очікувала мала дитина. Гідні того, щоб саме їх читали працюючі батьки у той невеликий проміжок часу, коли вони вдома і можуть провести час із своєю дитиною. Журнали, які заохочують дітей читати, цікавитися, розвиватися.

Для мене важливо було знайти цікавий журнал, тому що журнал - це система. Якщо журнал подобається дитині, то вона чекає його і потім читає з великим задоволенням. Цікавий журнал вийнятий із скриньки з нетерпінням мала дитина може гортати самостійно, а потім зробить спробу читати.

Для першого сина я виписувала Ангелятко, а потім, коли він підріс ми перейшли на "Зернятко".

 

"Ангелятко" дійсно вартує уваги, грошей і наших дорогоцінних вечорів разом. А от "Зернятко" виявилось занадто релегійним  (на мою думку, але я визнаю що в мене самої нема релегійного виховування і для мене цінністю є людяність а не прихільність до церкви). Не те щоб я проти, але дитині повинно бути цікаво, а не тільки повчально. "Зернятко" було цікаво тільки мені, тому в нас цей журнал не затримався більше, ніж на один рік. Коли я зрозуміла, що не читаємо третій номер поспіль, стала лишати на поштовій скринці, в надії, що Зернятко знайде свого читача.

Граємо в шукачів на свята

Одного разу зайшовши до сусідки по якусь дрібничку, я залишилася більш ніж на годину через неймовірну книжку. Вона з серії шукачів, її не варто читати, а лише гортати сторінки і виконувати дотепні ї цікаві завдання, знаходячи речі на малюнку в самих незвичних місцях. Дім з сиру, підкова на шії у курки посеред міської площі, булка в морі.

Я дуже рада, що побачила книгу з цієї серії на різдвяну тематику. Вона зможе стати приводом для цілком сімейного, теплого вечора, можливо трохи азартного, але точно не сумного.

Мені аж кортить дізнатися, куди і що автор заховав цього разу :)

Купити книжку в Yakaboo, 67 грн
Купити набір "Шукач" з 3-х книжок в Yakaboo, 188 грн

Скарб серед дитячих книжок українською мовою

Вчора ввечері в нас було справжнє свято - ми знайшли ще одну довершену, на наш погляд, українську дитячу книгу. Її назва "Пригоди Піноккіо" знайома кожному, але .... саме це видання - справжній скарб!

Почну з того, що я досить прискіпливо ставлюся до перекладів з інших мов в сучасних виданнях. Перекладів дуже багато, вони різні, але вартих -  одиниці. З Буратіно сина хотіла познайомити давно, але починали читати і не знаходили жвавого і цікавого тексту, який би робив Буратіно живим.

Вже навіть припускала думку купити россійський варіант, але в бабусі на чердаку знайшла книжку "Пригоди Піноккіо" 60-х років, дуже затерту, в пилюці і нещасну. Але чогось її лишили, вона була цього варта?

І от вчора ми відкрили книгу для читання уголос і на пригоди позбігалися всі. Тому що в книзі чарівна мова, з гумором, динамічна, справжня українська - мова яку слід смакувати читанням уголос. Перекладач - Юрій Авдєєв вказаний, але про нього в інтернеті нема нічого.

Змісту переказувати Піноккіо я не бачу, але ось тут є пару сторінок на пробу, а тут можна закачати пізніше видання з тим же перекладом.

Бажаю і вам насолоди від кращих дитячих книжок української мови.

Найкращі дитячі книги року

Якщо ви шукаєте цікаві дитячі книжки, так саме як і я, пропоную звернути увагу на номінантів премії Дитяча книга року, за версією BBC.


"Довгий список" премії Дитяча Книга року ВВС - 2012:

Іван Андрусяк. Вісім днів із життя Бурундука. Грані-Т, Купити в yakaboo,  54 грн
Леся Воронина. Таємне товариство Боягузів та Брехунів. Грані-Т.
Сергій Гридін. Федько у пошуках чупакабри. Видавництво Старого Лева,  Купити в yakaboo,  39 грн
Олександр Есаулов. Зоряна електричка.
Світлана Прудник. Як знайшлися літери. Львів: аверс, 2012.
Ольга Русіна. Сестричка. Львів: Видавництво Старого Лева, 2012.
Володимир Рутківський. Сторожова застава, "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", Купити в yakaboo, 51 грн
Оксана Сайко. Новенька. Львів: Видавництво Старого Лева, Купити в yakaboo , 42 грн

Чудова версія казки "Ріпка" Івана Франка

Я не дуже люблю читати народні казки дітям, саме через відсутність кумедності и гумору, але ця версія Ріпки Івана Франка припала мені до душі. 

Був собі дід Андрушка, а в нього — баба Марушка, а в баби — донечка Мінка, а в дочки — собачка Хвінка, а в собачки — товаришка, киця Варварка, а в киці — вихованка, мишка Сіроманка.

Раз весною взяв дід лопату та мотику, скопав у городі грядку велику, гною трохи наносив, грабельками підпушив; зробив пальцем дірку та й посадив ріпку.

Працював дід немарно: зійшла ріпка гарно. Щодень ішов дід у город, набравши води повен рот, свою ріпку поливав, їй до життя охоти додавав.

Росла дідова ріпка, росла! Зразу така, як мишка, була, потім, як буряк, потім, як кулак, потім, як два, а наприкінці стала така, як дідова голова.

Увага! Нова книжка Всеволода Нестайка і чудова нагода для придбання кращих

Обожнюю усі дитячі книжки Всеволода Нестайко! Дуже-дуже!

Його бадьору і кумедну мову, його хист побачити пригоди усюди і розповісти про них так цікаво, як мало хто ще вміє. Я постійно цікавлюся російськими книжками для дітей і впевнена - що російським дітям було б в чому нам позаздрити, якби Всеволод Нестайко свої ранішні книжки не видавав російською мовою.
Прочитавши всі популярні книжки Всеволода Нестайко  в книжкових магазинах зараз, які цікаві для нашого віку (5-7 років), я почала шукати чи є щось іще. І воно було, ось тільни видавалося не окремо, а в дитячих журналах за радянських часів. Читати ці скановані видання з дитиною не досить зручно, ось звідки мій сьогоднішній ентузіазм.

Нарешті! Нарешті я побачила ці невеличкі історії для дошкільнят і першокласників окремою книжкою, в дуже гарному, дитячому виданні. Одразу ділюся з усіма, кого цікавлять захоплюючі, найкращі дитячі книжки:
Всеволод Нестайко "Кузя, Зюзя і компанія". Дитина буде у захваті!

Олесь Негребецький. Той хто придумав Сирника і Валеру з Тачок

Ви могли не чути його імені, однак усі – від найменшого до великого – точно слідкуєте за його творчістю.

Адже саме Олекса Негребецький писав слова, якими в українському озвученні говорили персонажі в «Піратах Карибського моря» й улюбленець 90-х Альф; зрештою, саме він створив кумедного тягача Сирника й комбайна Валєру з «Тачок», анімаційної комедії, що в перекладі українською перевершила навіть оригінальний текст! 

Сьогодні ми розпитали пана Олексу не тільки про особливості кіноперекладу, але й про сучасну українську літературу.

- Пане Олексо, за освітою ви біолог. Розкажіть, як ви прийшли до перекладу кіно. 

- Завіяло бурхливими вітрами «перестройки». Тоді газетки почали виходити підпільні. І я в них почав працювати. Бо кому ж іще? Офіційні журналісти майже всі були члени партії, та й боялися. І в одній з таких «самвидавівських» газет я й став кореспондентом. Це була газетка «Голос», міжрегіонального депутатського клубу, де були Лановий, Яворівський, Черняк. І я страшенно соромився в тій газетці працювати, бо в неї наклад був тільки п’ять тисяч… жах! А потім почали організовуватися комерційні телеканали, і знайомі мене влаштували в ICTV (тоді просто – міжнародна комерційна телерадіокомпанія, її щойно створили і назви ще не було) редактором. Я редагував потрошку і дай, думаю, перекладу, бо перекладачам більше платять. А виявилося, що в мене досить непогано виходить. Отак і перекладав п’ятнадцять років. Коли почалася «епопея» з українським дубляжем, так сприятливо склалися обставини, що мене першого покликали працювати. 

Спілкувалася Ольга Купріян, Друг Читача

Напевно найкраща дитяча абетка

Першу дитячу абетку вибрати не просто, хоча б тому, що тільки в інтернет магазині  я нарахувала їх більше 70. Але ж як це важливо, щоби перша абетка прийшлася дитині до душі і вона дійсно почала вчит букви а потім і читати. 

Одну я вибрати не можу, але є дві дитячі і одна звіряча абетка, від яких ми отримали справжнє задоволення під час читання. 

Щоправда, мушу зізнатичя - читала, я, мама, але букви ми вивчили саме по них. А от коли прийшов час читати слова, то син знав перші дві абетки напам'ять, тому ви уявляєте, яке "нечесне" читання то було :))
Почнемо з дитячих абеток. 
Перша - абетка А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА Івана Малковича, з якої доречі почалася історія усього видавництва. 

дитяча абетка Івана Малковича для малят

Ось так вона виглядає:

Всередині дитячої абетки - веселі віршики чудовою, справжньою українською мовою. Дехто, правда дорікає, що мова аж занадто українська і не кожна дитина може її зрозуміти. Може і є пара незвичних слів, але їх дитина вчить з задоволенням.

Їжачатко з їжачком 
Їли кашку з молочком.
Кашка була солодка, 
Моя казка - коротка.

Як зайчик Трусь Петриком став або ще одна казка про зайчика

Не знаю чи є ця казка-повість у вигляді дитячої книжки, але вона розрахована на такий вік, що дитина цілком може читати її з комп'ютеру.

© Тарас В'єнц, 05-12-2008 У зеленому лісі під гіллям великої лапатої ялини жила собі заяча сім’я. Тато-заєць звався Ілько і був завжди дуже заклопотаний. Та й не дивно – стільки всього треба було встигнути. І хатку заячу підлатати, і городи доглянути, і харчів роздобути. Мама – зайчиха Ільчиха – теж без роботи не сиділа. Вдома прибрати, їсти наварити, а найперше - діточок доглянути.  А їх аж трійко: Пилипко, Михась і Петрусь. На вигляд зайченята ну геть однаковісінькі: сіренькі, пухнасті, з куцим хвостиком і довгими м’якими вушками з чорним краєчком. І як їх лише батьки відрізняють?  Але мама Ільчиха добре знає своїх бешкетників. Ще, бувало. в колисочці їх гойдає, колискових виспівує  та й сама задрімає ненароком. А за хвилю вже будиться: то Пилипко-шибеник з  колиски вибереться і давай по хаті стрибати. Так його і назвали: Пилип-стриб.

Повертаємося до англійської мови

Вже пів року минуло, як я віддала Захара в руки вчительки, справи пішли, з'явилася система, син заговорив. І я бачу, що йому це дійсно подобається, тому що зникла моя тінь сумнівів, що висіла в повітрі (а чи правильно я роблю?, Я ж ніколи раніше цього не робила, а як зробити систему?, А про що говорити далі?, А вводити вже речення, або залишитися на рівні слів?, а. А.А ...).
Коли я особисто займалася з Захаром англійською мовою, було багато питань і сумнівів, але були й наші  досягнення, було і про що поговорити на блозі.
Сьогодні у Захара є чіткий час для англійської мови, є ігрова форма, улюблена вчителька, у нього все виходить, він читає і пише, розповідає вірші і звичайно ж співає :)

В якийсь момент, відійшовши від занять англійською з сином, я зрозуміла, що пішла тема англійської з розмов із ним, зникла ця тема в блозі. Тема яку я люблю. Вирішила відновлювати, паралельно, не професійно, як вдасться. Тому що мені це небайдуже.

І навіть при тому, що в наших англійських стосунках була перерва, сказати є що:

Читати дитячі книжки англійською звичайно складніше ніж українською або російською, все по іншому. А от писати у Захара виходить краще, виявляється писати латинськими буквами дітям простіше, особливо друкованими. Після того як помітила цю особливість у свого сина, порозпитувала мам в школі, вони також погодилися, що є така особливість.