Як дорослий, якому ці казки доводиться читати вголос, я не була в захваті. Італійські імена і назви міст - вони важко виговорюються, син постійно перепитує «Що це таке?».
Але! Повний захват у дитини. Давно не бачила такої реакції. Він переказував казку татові, просив почитати знову і знову. Книжок, які на його думку гідні такого звернення у нас одиниці.
Будь ласка, приклад. Казка про шоколадну дорогу. Нічого особливого. Діти побачили шоколадну дорогу, почали їсти плитка за плиткою і нічого не залишилося.
