Найкращі дитячі книги року

Якщо ви шукаєте цікаві дитячі книжки, так саме як і я, пропоную звернути увагу на номінантів премії Дитяча книга року, за версією BBC.


"Довгий список" премії Дитяча Книга року ВВС - 2012:

Іван Андрусяк. Вісім днів із життя Бурундука. Грані-Т, Купити в yakaboo,  54 грн
Леся Воронина. Таємне товариство Боягузів та Брехунів. Грані-Т.
Сергій Гридін. Федько у пошуках чупакабри. Видавництво Старого Лева,  Купити в yakaboo,  39 грн
Олександр Есаулов. Зоряна електричка.
Світлана Прудник. Як знайшлися літери. Львів: аверс, 2012.
Ольга Русіна. Сестричка. Львів: Видавництво Старого Лева, 2012.
Володимир Рутківський. Сторожова застава, "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", Купити в yakaboo, 51 грн
Оксана Сайко. Новенька. Львів: Видавництво Старого Лева, Купити в yakaboo , 42 грн

Напевно найкраща дитяча абетка

Першу дитячу абетку вибрати не просто, хоча б тому, що тільки в інтернет магазині  я нарахувала їх більше 70. Але ж як це важливо, щоби перша абетка прийшлася дитині до душі і вона дійсно почала вчит букви а потім і читати. 

Одну я вибрати не можу, але є дві дитячі і одна звіряча абетка, від яких ми отримали справжнє задоволення під час читання. 

Щоправда, мушу зізнатичя - читала, я, мама, але букви ми вивчили саме по них. А от коли прийшов час читати слова, то син знав перші дві абетки напам'ять, тому ви уявляєте, яке "нечесне" читання то було :))
Почнемо з дитячих абеток. 
Перша - абетка А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА Івана Малковича, з якої доречі почалася історія усього видавництва. 

дитяча абетка Івана Малковича для малят

Ось так вона виглядає:

Всередині дитячої абетки - веселі віршики чудовою, справжньою українською мовою. Дехто, правда дорікає, що мова аж занадто українська і не кожна дитина може її зрозуміти. Може і є пара незвичних слів, але їх дитина вчить з задоволенням.

Їжачатко з їжачком 
Їли кашку з молочком.
Кашка була солодка, 
Моя казка - коротка.

Дитячі мрії "Якби вміти..."

Ось якби мені уміти 

На високому сидіти 

Татовім стільці ...

Ось якбі мені уміти

Смажити млинці.

Ще хотілося би, звісно,

Йти до ліжка дуже пізно, 

А тоді - не спаті. 

І хотілося би, звісно,

Радіо вмикати.

Та й незле було б уміти 

Зранку бороду голити, 

Вуса б відростив.

І незле було б ходити

Пішки попід стіл.

Переклад з російської Іван Андрусяк, оригінал - Михаил Яснов

Замріяний веселий віршик маленького хлопчика

 Видавництво Грані-Т

КАЗОЧКА ПРО ЗАЙЧИКОВУ ЗНАХІДКУ

Обожнюю все що робить український поет і письменник Іван Андрусяк для дітей. Всі його дитячі казки і вірші для малят зворушливі і від душі. От слухайте:

Жив собі Зайчик – вушка-сплюшка. Ходив на базарчик, грався з мушками, купував моркву й капусту хрумку, а іноді гризяв кору в садку. Одним словом, жив, як усі зайці, – аж раптом надибав зернятка оці...

З базарчика якось він біг через ліс, велику морквину у торбі ніс і подумки нею вже ласував, аж раптом... спіткнувся і мало не впав.

– Ото вже роззява! – наш Зайчик шепче.

Та бачить – на стежці лежить мішечок. А в тому мішечку – зерняток зо двісті, таких маленьких, що шкода й з’їсти. Узяв його Зайчик собі в торбину. Подумав:

– Завтра у зупку вкину. Може, якась це заморська приправа, тож зупка в мене вийде на славу.

Та спробував вдома кілька на зуб і вирішив: