Першу дитячу абетку вибрати не просто, хоча б тому, що тільки в інтернет магазині я нарахувала їх більше 70. Але ж як це важливо, щоби перша абетка прийшлася дитині до душі і вона дійсно почала вчит букви а потім і читати.
Одну я вибрати не можу, але є дві дитячі і одна звіряча абетка, від яких ми отримали справжнє задоволення під час читання.
Щоправда, мушу зізнатичя - читала, я, мама, але букви ми вивчили саме по них. А от коли прийшов час читати слова, то син знав перші дві абетки напам'ять, тому ви уявляєте, яке "нечесне" читання то було :))
Почнемо з дитячих абеток.
Перша - абетка А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА Івана Малковича, з якої доречі почалася історія усього видавництва.
Ось так вона виглядає:
Всередині дитячої абетки - веселі віршики чудовою, справжньою українською мовою. Дехто, правда дорікає, що мова аж занадто українська і не кожна дитина може її зрозуміти. Може і є пара незвичних слів, але їх дитина вчить з задоволенням.
Їжачатко з їжачком
Їли кашку з молочком.
Кашка була солодка,
Моя казка - коротка.
А чому ми так рано познайомилися з цією абеткою? Все просто - видання - гарна картонка з добрими малюнками ідеальне для малеч.
Друга наша абетка - дитяча абетка Ганни Чубач. Таке саме якісне видання, пристосоване до дитячого читання :)
Равлик грався серед трав,
Хаткою хвалився,
Потім рижки заховав -
Я й не роздивився
Пам'ятається, я писала про ганебну абетку, автор якої навіть не попрацював над тим, щоб придумати окремі цікаві віршики для кожної букви. Так ось, у цих дитячих абетках кожний віршик - окрема цікава історія.
І третя, звіряча :) абетка Івана Андрусяка, моя улюблена.
В ній історії з гумором, які зможе оцінити дитина трохи старша, яка вже дійсно збирається до школи. Ми її саме тоді і прочитали, це одна з перших самостійних книжок.
за штани червоні;
виміняв на свічку,
щоб Горобченята
вчилися читати.
Він увечері – еге! –
їм покаже букву “Г”.
Одну я вибрати не можу, але є дві дитячі і одна звіряча абетка, від яких ми отримали справжнє задоволення під час читання.
Щоправда, мушу зізнатичя - читала, я, мама, але букви ми вивчили саме по них. А от коли прийшов час читати слова, то син знав перші дві абетки напам'ять, тому ви уявляєте, яке "нечесне" читання то було :))
Почнемо з дитячих абеток.
Перша - абетка А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА Івана Малковича, з якої доречі почалася історія усього видавництва.
 |
| дитяча абетка Івана Малковича для малят |
Всередині дитячої абетки - веселі віршики чудовою, справжньою українською мовою. Дехто, правда дорікає, що мова аж занадто українська і не кожна дитина може її зрозуміти. Може і є пара незвичних слів, але їх дитина вчить з задоволенням.
Їжачатко з їжачком
Їли кашку з молочком.
Кашка була солодка,
Моя казка - коротка.
А чому ми так рано познайомилися з цією абеткою? Все просто - видання - гарна картонка з добрими малюнками ідеальне для малеч.
Друга наша абетка - дитяча абетка Ганни Чубач. Таке саме якісне видання, пристосоване до дитячого читання :)
 |
| дитяча абетка Ганни Чубач для малят |
Равлик грався серед трав,
Хаткою хвалився,
Потім рижки заховав -
Я й не роздивився
Пам'ятається, я писала про ганебну абетку, автор якої навіть не попрацював над тим, щоб придумати окремі цікаві віршики для кожної букви. Так ось, у цих дитячих абетках кожний віршик - окрема цікава історія.
І третя, звіряча :) абетка Івана Андрусяка, моя улюблена.
В ній історії з гумором, які зможе оцінити дитина трохи старша, яка вже дійсно збирається до школи. Ми її саме тоді і прочитали, це одна з перших самостійних книжок.
 |
| звіряча абетка Івана Андрусяка для дошколят |
Горобець
знайшов камінецьі продав вороні за штани червоні;
виміняв на свічку,
щоб Горобченята
вчилися читати.
Він увечері – еге! –
їм покаже букву “Г”.
Немає коментарів:
Дописати коментар