Олесь Негребецький. Той хто придумав Сирника і Валеру з Тачок

Ви могли не чути його імені, однак усі – від найменшого до великого – точно слідкуєте за його творчістю.

Адже саме Олекса Негребецький писав слова, якими в українському озвученні говорили персонажі в «Піратах Карибського моря» й улюбленець 90-х Альф; зрештою, саме він створив кумедного тягача Сирника й комбайна Валєру з «Тачок», анімаційної комедії, що в перекладі українською перевершила навіть оригінальний текст! 

Сьогодні ми розпитали пана Олексу не тільки про особливості кіноперекладу, але й про сучасну українську літературу.

- Пане Олексо, за освітою ви біолог. Розкажіть, як ви прийшли до перекладу кіно. 

- Завіяло бурхливими вітрами «перестройки». Тоді газетки почали виходити підпільні. І я в них почав працювати. Бо кому ж іще? Офіційні журналісти майже всі були члени партії, та й боялися. І в одній з таких «самвидавівських» газет я й став кореспондентом. Це була газетка «Голос», міжрегіонального депутатського клубу, де були Лановий, Яворівський, Черняк. І я страшенно соромився в тій газетці працювати, бо в неї наклад був тільки п’ять тисяч… жах! А потім почали організовуватися комерційні телеканали, і знайомі мене влаштували в ICTV (тоді просто – міжнародна комерційна телерадіокомпанія, її щойно створили і назви ще не було) редактором. Я редагував потрошку і дай, думаю, перекладу, бо перекладачам більше платять. А виявилося, що в мене досить непогано виходить. Отак і перекладав п’ятнадцять років. Коли почалася «епопея» з українським дубляжем, так сприятливо склалися обставини, що мене першого покликали працювати. 

Спілкувалася Ольга Купріян, Друг Читача

Напевно найкраща дитяча абетка

Першу дитячу абетку вибрати не просто, хоча б тому, що тільки в інтернет магазині  я нарахувала їх більше 70. Але ж як це важливо, щоби перша абетка прийшлася дитині до душі і вона дійсно почала вчит букви а потім і читати. 

Одну я вибрати не можу, але є дві дитячі і одна звіряча абетка, від яких ми отримали справжнє задоволення під час читання. 

Щоправда, мушу зізнатичя - читала, я, мама, але букви ми вивчили саме по них. А от коли прийшов час читати слова, то син знав перші дві абетки напам'ять, тому ви уявляєте, яке "нечесне" читання то було :))
Почнемо з дитячих абеток. 
Перша - абетка А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА Івана Малковича, з якої доречі почалася історія усього видавництва. 

дитяча абетка Івана Малковича для малят

Ось так вона виглядає:

Всередині дитячої абетки - веселі віршики чудовою, справжньою українською мовою. Дехто, правда дорікає, що мова аж занадто українська і не кожна дитина може її зрозуміти. Може і є пара незвичних слів, але їх дитина вчить з задоволенням.

Їжачатко з їжачком 
Їли кашку з молочком.
Кашка була солодка, 
Моя казка - коротка.

Як зайчик Трусь Петриком став або ще одна казка про зайчика

Не знаю чи є ця казка-повість у вигляді дитячої книжки, але вона розрахована на такий вік, що дитина цілком може читати її з комп'ютеру.

© Тарас В'єнц, 05-12-2008 У зеленому лісі під гіллям великої лапатої ялини жила собі заяча сім’я. Тато-заєць звався Ілько і був завжди дуже заклопотаний. Та й не дивно – стільки всього треба було встигнути. І хатку заячу підлатати, і городи доглянути, і харчів роздобути. Мама – зайчиха Ільчиха – теж без роботи не сиділа. Вдома прибрати, їсти наварити, а найперше - діточок доглянути.  А їх аж трійко: Пилипко, Михась і Петрусь. На вигляд зайченята ну геть однаковісінькі: сіренькі, пухнасті, з куцим хвостиком і довгими м’якими вушками з чорним краєчком. І як їх лише батьки відрізняють?  Але мама Ільчиха добре знає своїх бешкетників. Ще, бувало. в колисочці їх гойдає, колискових виспівує  та й сама задрімає ненароком. А за хвилю вже будиться: то Пилипко-шибеник з  колиски вибереться і давай по хаті стрибати. Так його і назвали: Пилип-стриб.

Повертаємося до англійської мови

Вже пів року минуло, як я віддала Захара в руки вчительки, справи пішли, з'явилася система, син заговорив. І я бачу, що йому це дійсно подобається, тому що зникла моя тінь сумнівів, що висіла в повітрі (а чи правильно я роблю?, Я ж ніколи раніше цього не робила, а як зробити систему?, А про що говорити далі?, А вводити вже речення, або залишитися на рівні слів?, а. А.А ...).
Коли я особисто займалася з Захаром англійською мовою, було багато питань і сумнівів, але були й наші  досягнення, було і про що поговорити на блозі.
Сьогодні у Захара є чіткий час для англійської мови, є ігрова форма, улюблена вчителька, у нього все виходить, він читає і пише, розповідає вірші і звичайно ж співає :)

В якийсь момент, відійшовши від занять англійською з сином, я зрозуміла, що пішла тема англійської з розмов із ним, зникла ця тема в блозі. Тема яку я люблю. Вирішила відновлювати, паралельно, не професійно, як вдасться. Тому що мені це небайдуже.

І навіть при тому, що в наших англійських стосунках була перерва, сказати є що:

Читати дитячі книжки англійською звичайно складніше ніж українською або російською, все по іншому. А от писати у Захара виходить краще, виявляється писати латинськими буквами дітям простіше, особливо друкованими. Після того як помітила цю особливість у свого сина, порозпитувала мам в школі, вони також погодилися, що є така особливість.

Що для нас читання?

Що дає нам читання книг, особливо дитячих книжок?

Читання дає нам можливість потрапити в дивовижні місця, залишаючись при цьому там де ми є. Так хіба це не саме дитяче в світі заняття? Подорож уявою 

Підготовка до школи

Сьогоднішня стаття для мам майбутніх першокласників. Може до осені ще й далеко, але для батьків майбутніх учнів вже почалася гарячай пора  Починаємо підготовку до школи.

По-перше, з цього приводу є цікаві книжки для дітей і батьків і я хочу розповісти про них.

По-друге, тільки відправивши сина в перший клас, я по справжньому зрозуміла що таке підготовка до школи, і що реально варто зробити перед першим вереснем.

Про випуск із  дитячого садка я вже сказала все що хотіла тут.

Що стосується школи, то ви напевно подбали про те, щоб дитина володіла базовими навичками (читати, писати, рахувати, мислити і все таке ...), багато чого вже розповіли дитині про школу. Швидше за все вибрали і школу. Про що ще варто подумати:

1. Виявляється, вибирати для первокласніка перш за все потрібно не школу, а вчителя. І вибирати власноруч, а не за відгуками знайомих. У них можуть бути зовсім інші пріоритети у вихованні. Ви хочете, щоб Сашко навчився вчитися, а ваша знайома хотіла щоб за її Микитою в школі доглядали, догодовували в їдальні і нагадували про те, щоб сходити в туалет на перерві. Різниця очевидна

Дивосвіт дитячої книжки Галини Кирпи

Галина Кирпа. Фото Альґірдаса Александрявічюса

Коли мене питають "Що читати дітям українською мовою?" я завжди пропоную вибрати серед книжок, які переклала для наших дітей Галина Кирпа.
Тому сьогодни - чудова стаття про улюблену мною Галину Кирпу, талановиту авторку і перекладача. А ще й інтерв'ю на додачу! Оригінал 

Не таємниця, що перекладач є співавтором письменника, бо якщо переклад недосконалий, то й чужомовний автор сприйматиметься неналежно, його книжка може видатися неоковирною, відштовхнути читача. Натомість добре володіння перекладача мовою з її багатством синонімів, розмаїттям фразеологізмів, ідіом та особливостями стилістики зробить органічним і «своїм» перекладний твір.

Мова може бути домом, у якому затишно, а може стати бар’єром, який робить людину безпомічною в іншомовному світі. Пригадується епізод «Мандрівки з Геродотом» Ришарда Капусцінського: молодому польському репортеру вдається вирватися з-за залізної завіси, і, здолавши не один кордон, він потрапляє в Індію, раптом розуміє, що натрапив на інший кордон – нездоланний, хоч і незримий, але відчутний кордон чужої мови, а також чужих звичаїв і традицій. Не знаючи мови, ми також опиняємося перед своєрідним бар’єром, долати який можемо завдяки перекладачам.

Галина Кирпа вже понад двадцять п’ять років поєднує поетичну та прозову творчість із перекладацькою та упорядницькою діяльністю. Авторка шести поетичних книжок та  перекладів понад 30 книжок із білоруської, німецької, шведської, данської та норвезької мов. Упевнена, що успіх Галини Кирпи-перекладача криється у її поетичному світовідчутті й світобаченні, тож спершу – про найкращі поетичні книжки Галини Кирпи для дітей.

Погана дитяча абетка. Одна пара зубів на двох

Не люблю дитячих книжок, зроблених тільки для того, щоб заробити грошей. Дитячі книжки як і дитячі товари в цілому, приваблюють корисливих виробників - діти хочуть весь час нового, є традиція приносити дітям подарунки коли йдеш до родини, де є малюки, навіть батькам простіше купити щось ніж приділити увагу.
Зайшовши в гості до сестри, пробігаючи повз книжкової полиці, Я побачила такий суто бізнесовий варіант дитячої абетки "Абетка для звіряток":

В принципі все було б добре, і особливостей тексту ніхто б не помітив, від літери А до літери Щ дитина читає ой як довго і напевно пропустить що у Щуки вставні зуби від Акули :) Плани автора порушила  вередлива тітка, що відкриває книги на випадкових сторінках.

Справжні дорослі пригоди маленького Гусенятка Миколи Вінграновського

Трапилася мені дитяча казка українською мовою з звичайною назвою "Гусенятко". Вибрала,тому що зараз весна,син вчора вийшов на подвір'я у бабусі і промовив : "час заводити гусенят", захотілося чогось такого, от і клацнула "читати". А виявилося, дуже чуйну і глибоку казкову річ відшукала. Буду читати далі, а для вас -  захопивший мене початок казки, а раптом і вам сподобається?

Ціле оповідання легко знайти в інтернеті, або купити ось таку книжку для дітей Миколи Вінгарновського, виявляється відомого, шанованого і багатого на творчі доробки для дітей.

Гусенятко розплющило одне очко, потім друге, пискнуло і - народилося. Мама подивилась на нього, вкрила його крилом і заплакала: вночі гуси мали відлітати. Її чоловік з табуном і старшими дітьми зранку подався політати над полем і плавнями перед відльотом. Гуска лишалася на пізнім своїм осіннім яйці. Вона ще мала надію, що з цього яєчка нікого не буде, - аж на і є, знайшлося: згорблене, вогке, сумне, з прилиплою шкаралупкою на дзьобику, гусенятко обсихало під маминим крилом і не знало, що двоє його братів і четверо сестричок народилися ще у травні, весною, коли й треба, а воно - восени, сьогодні, коли іній цвіте на зеленім лататті і давно вже не, чути голосу їхніх найближчих сусідів-деркачів. 

Дитячі журнали українською

Під відповідь на питання "Що читати дітям?" підпадають не лише книжки, але й журнали. Це особливе читання, тому що якщо журнал гарний, то дитина із задоволенням чекає наступного номера.
Журнали в Україні є, і їх не мало, приблизно 70 видань, на які ви можете підписатися поштою. 

Як зорієнтуватись батькам у такому потоці дитячої періодики ? І взагалі, чи потрібно купувати періодику дітям, адже можна купувати та читати книжки для дітей. Але поряд з читанням книг, в наш час дитяча періодика здатна замінити дитячі енциклопедії, задачники, розмальовки, адже багато журналів особливу увагу звертають саме на розвиток інтелекту дитини, його творчих здібностей.