На високому сидіти
Татовім стільці ...
Ось якбі мені уміти
Смажити млинці.
Ще хотілося би, звісно,
Йти до ліжка дуже пізно,
А тоді - не спаті.
І хотілося би, звісно,
Радіо вмикати.
Та й незле було б уміти
Зранку бороду голити,
Вуса б відростив.
І незле було б ходити
Пішки попід стіл.
Замріяний веселий віршик маленького хлопчика
Немає коментарів:
Дописати коментар